Дитина живе у своєму світі – наївному та дуже чутливому.
Кожен вчинок батьків створює форму та барви цього світу.
Згадайте, як це було, коли ви були малими.
Наважтеся дати своїй дитині те, про що самі мріяли у дитинстві:
- Захищайте, а не знущайтеся.
- Спілкуйтеся з дитиною.
- Попереджайте, замість забороняти.
- Пояснюйте спокійно й аргументовано, що добре і що погано, замість того, щоб одразу карати.
- Підтримуйте захоплення дитини, не нав’язуйте те, що «роблять усі».
- Зауважте, що дитина – також особистість. Поважайте її, але не балуйте.
- Намагайтесь зрозуміти причину дитячих вчинків, перш ніж вдаватися до покарання.
- Згадайте, що дитина народжується доброю і капості частіше робить не на зло, а від браку досвіду чи бажаючи звернути на себе увагу.
- Дитина все сприймає на віру та буквально – подбайте, аби вона отримувала важливу інформацію від вас й у потрібній інтерпретації.
- Не бійтеся перехвалити дитину.
- Встановлюйте правила поведінки – відкриті та справедливі, деякі з яких поширюватимуться як на дітей, так і на дорослих.
- Розвивайте в дитині самоконтроль – давайте їй можливість самій приймати рішення і відповідати за них. Це підвищує рівень відповідальності та зменшує почуття безпомічності й вразливості. Дитина таким чином також вчиться отримувати бажане шляхом переговорів.
- Слухайте та співчувайте почуттям, думкам, які висловлює дитина, не глузуйте, адже те, що є дрібницею для дорослих часто є надзвичайно серйозним та важливим для дитини. Вислуховування розвиває почуття довіри до дорослих.
- Вибачайтеся, якщо помилилися – це показує дитині, що помилятися можливо, але слід визнавати провину та виправляти помилки. А також підказуйте,що на помилках потрібно вчитися – і на своїх,і на чужих.
