1. Для підтримання бесіди: (Цікавий поворот нашої бесіди… Цілком слушна думка… Ти багато чого можеш… У кожного – своє бачення. Чи можу я допомогти? Чим можу бути корисна? Спробуй ще. Дивись, як діти тебе слухають. Цю проблему треба обговорити. Сергійко озвучив важливі питання. Цікаву думку висловив Андрій. В Іванка — своє судження. Проблему, що озвучила Оленка, варто обговорити. Сергійко порушив важливе питання. Вважаю, що нам варто обговорити пропозицію Олега. Миколка має на все власну думку. Думка Ігоря — оригінальна. У Ганнусі виникла цікава думка. Зауваження Христини — суттєве. Слушну думку висловив Володимир. І таке судження може бути правильним. Будь-яка думка має право на існування. Усіх зацікавила твоя думка. Я помітила, що Надійка готова розповісти про свої переживання. Упевнена, що Любомир готовий поділитися враженнями. Знаю, що Лариса хоче висловитися. Нам цікаво послухати Григорія.)
2. Здивування (подив) (Не можу в це повірити. Невже! Дивно! Не може бути! То це ти? … Ой-ой-ой! Не вірю своїм очам! Яке складне питання нам треба обговорити! Дивовижно! Це неймовірно!)
3. Сумнів (Бачу, дехто сумнівається в цьому… Чомусь я засумнівалася. Мені не віриться, що… А може, в тебе…, і ти… Бачу, ви сумніваєтеся. Не можу повірити… Не вірю своїм очам… А може, й ні? А зайчик чомусь засумнівався… Я помітила в очах Оленки сумнів.)
4. Припущення (А може, це..,, а не. Припустимо, що… Хай…, тоді… Уявімо собі, що… Що було б, якби… Якщо це так, то… Можливо…)
5. Уточнення (Давай уточнимо… Скажи точніше… Василько дуже точно підмітив, що… До кого з нас (до чого) підійшло б таке визначення. Давай з’ясуємо… Як ти гадаєш, що відчуває зараз яблучко?.. Це – слушне уточнення. Спробуй сказати точніше. Ти не проти? Отже…)
6. Зустрічне запитання (А може, навпаки? Ти теж так гадаєш? Хто думає інакше?)
7. Порівняння (Знайди спільне. Назви відмінне. Що тут спільне? Порівняй предмети за певною ознакою. Чим вони схожі? Чим відрізняються? Що нагадує? На що схоже? Який із цих предметів можна використати і для чого? Кому це потрібно? Хто де використовує?)
8. Зіставлення (Уяви себе на його місці. Тобі було б приємно, якби… Спочатку визнач… ознаки… Уяви себе в ролі…)
9. Підтвердження (Беруся стверджувати. Саме так. Підтверджую. Я можу підтвердити, що… Обов’язково. Звичайно. Будь ласка… Я впевнений… Прошу повірити… Не віриш? Можу показати… Саме так це і було… Так)
10. Жаль (Мені жаль… Шкода… Я жалкую… Я шкодую… На жаль, я не можу)
11. Узагальнення (Яким одним словом можна позначити…? Узагальнимо одним реченням. Що можна сказати про… Що з цього вийде? Як ви це все розумієте? Як можна їх застосувати? Про що ми сьогодні говорили? А що тепер будемо роботи? Отже… Отже, що ми сьогодні дізналися… Якого висновку ми дійшли? Що надзвичайно важливо? Яка основна думка твору?)
12. Прохання (Мені було б приємно, якби… Чи можу я попрохати…? Скажіть, будь ласка… Будьте ласкаві, поясніть… Привітайте від мого імені… Зробіть, будь ласка. Допоможіть. Коли ваша ласка. Буду вдячний, якщо ви це зробите. Чи не могли б ви (посунутися)? Заздалегідь вдячна. Можливо, ви змогли б…? Зробиш це? Ти можеш сходити…? Буду зобов’язана, якщо… Допоможеш? Зробіть люб’язність… Я можу попросити вас? Прошу вас… Дуже вас прошу… Наполегливо прошу… Ласкаво просимо.)
13. Співчуття (Співчуваю. Поплач, легше стане. Тобі важко, тримайся, але ти впораєшся з цим. Я розумію твій стан. Звичайно, це не просто, але треба. Співпереживаю разом із тобою. Не хвилюйся, все владнаємо. Заспокойся, все буде добре. Давай зробимо разом. Не нервуйся! Не дратуйся! Візьми себе в руки! Тримай себе в руках! Не падай духом! Не бери цього близько до серця! Не звертай уваги. Зберись із силами! Не думай про це. Ти маєш не втрачати голову! Усе буде гаразд! Нічого не вдієш. У житті всіляке трапляється. Тут нічим не допоможеш. Уже нічого не зміниш, але життя триває. Я глибоко (від усієї душі) співчуваю. Прийми мої глибокі співчуття. Я хочу висловити вам щирі співчуття. Дозвольте висловити вам співчуття. Вас спіткало велике горе. Ви втратили близьку людину. Я поділяю ваше горе. Ви зазнали великої втрати. Яка страшна втрата!)
14. Підказка (Зверни увагу… Оглянься… Згадай, як… Подивися на зразок.)
15. Спонукання (Спробуй. Скажи що-небудь. Поясни… Давай разом. Подивися на зразок і зроби так. Поглянь, як робить Сашко. Спробуй, тобі сподобається, коли… Якщо хочеш, щоб… Я відчуваю, що… потребує допомоги. Лялька запрошує разом… Я правильно тебе зрозуміла…)
16. Похвала (Молодець! Що б ми без тебе робили?! Усе в цьому житті залежить від тебе. Як чудово у тебе вийшло! Ти такий розумник! Ти змінився на ліпше. Добре! Чудово! Надзвичайно! Ми тобою пишаємося! Я за тебе рада! Твоя поведінка мене тішить.)
17. Заборона (Ні, це небезпечно! Твоє прохання неможливо задовольнити. Нагадую, чому цього не можна робити. За таких обставин неможливо… Про це не може бути й мови, оскільки… Не неможливо, тому що… Мушу заборонити. Я не можу дозволити. Я б дозволила, але… Не можна, тому що… На жаль, це неможливо.)
18. Порада, пропозиція (Я тобі раджу. Дозволь порадити тобі. Послухай мудру пораду. Цього не варто робити, тому що… Старші поганого не порадять. Я пропоную тобі… Переконливо раджу… Я запропонувала б тобі… Зайчик (інший персонаж) радить (пропонує). Чи можу я тобі порадити? Чи можу я тобі запропонувати? Можливо, ти… Тобі необхідно… Тобі потрібно… Тобі треба було б, на мою думку… Спробуй по-іншому. Постарайся — і все вийде. Поміркуй і знайдеш вихід.)
19. Дозвіл (Будь ласка… Прошу… Так, дозволяю. Можу тобі дозволити за умови. Прошу вашого дозволу. Якщо ваша ласка… Дозвольте, будь ласка. Можна… Якщо виконаєш, то можеш… З твого дозволу. Безумовно, дозволю, якщо… Обов’язково запитай дозволу. Не хвилюйся, вона дозволить. Можеш бути впевнений. Можеш розраховувати на допомогу (мою, товариша, якогось персонажа). Відчини! Заходь! Можна, але трохи зачекай. Дозволяю, але за умови, що…)
20. Згода (Так. Прошу. Я не заперечую. Домовилися. Піду, якщо треба… Принесу згодом. Пограюся залюбки. Ваша порада слушна. Справді так. Безумовно. Безсумнівно. Гаразд. Будь ласка. 3 приємністю. Ще б пак! Поза всякими сумнівами. Я не проти. Ти згоден? Чи є заперечення? Домовилися. Бачу, що Сашко згоден. Звичайно.)
21. Подяка, вдячність (Дякую, ви дуже люб’язні. Дякую. Дуже дякую. Щира подяка. Рада, що ми поговорили. Дуже тобі вдячний! Ви не уявляєте, як я вам вдячний. Ви так багато для мене зробили. Від душі дякую тобі… Сердечно дякую вам… Я вам дуже зобов’язаний. Висловлюємо найщирішу подяку.. Я чую, що хтось хоче подякувати.)
22. Задоволення (Як гарно! Рада за тебе. Чудово! Прекрасно! Я дуже задоволена! Ти задоволена? Це справжня насолода. Як приємно! Білочці дуже приємно, що… Вигуки: ура!)
23. Заперечення (На жаль, ні. Ти ж знаєш, що не можна. Цього не буде. Нізащо. Так не може бути. Ніколи. Ніде. Нікуди. Ніхто. Ніщо. Шкода, але це не так. Ні, я не можу… Не проси, бо це неможливо. Я бачу, що Андрій не згоден. Я помітила, що Сорока заперечує…)
24. Попередження (Я тебе попереджую. Ти маєш знати: цього не можна робити, тому що… Дивися, що з цього може вийти. Якщо ти це зробиш, то… Тепер ти сам переконався, що… Не раджу це пробувати ще раз. Я б не хотіла побачити це ще раз. Не варто це робити, тому що… Пізнайко попереджує, що…)
25.Пояснення (Пояснюю. Дозвольте пояснити. Давайте з’ясуємо. Наведи аргументи. Прошу зрозуміти. Запам’ятайте, це важливо.)
26. Вимога (Це – загальна вимога. Це треба дати. Час починати… Ти мусиш це віддати. Ти зобов’язаний повернути. Переконливо прошу. Ти не зрозумів? Тобі необхідно зробити… Буду вдячна, якщо ти…)
27. Вказівка (Дай, будь ласка. Зроби ласку. Було б непогано, якби ти… Може б ти… Буду вдячна, якщо ти принесеш… Добре було б помити…)
Варіанти побудови мовленнєвих висловлювань, що їх доцільно використовувати в окремих випадках
1. Незадоволення (Шкода, що ти так вчинив. Я не задоволена твоїм ставленням до… Виховані люди так не чинять. Не чекала від тебе цього. Ти мене неприємно вразив. Як ти міг так вчинити? Твій вчинок мене засмутив. Твоя поведінка мене турбує. Як розуміти твою поведінку?)
2. Обурення (Ти що собі дозволяєш?! Не можу в це повірити! От тобі й маєш! Ну для чого? Навіщо? З’ясовується, мене не чують!
3. Відмова (Я змушена тобі відмовити. Давай не будемо. Не треба. На жаль, це не так. Це неправильний шлях. Ні, не можу. Не варто так.)
4. Звинувачення (На жаль, ти сам у цьому винен. Це можна було передбачити. Подивися, що ти накоїв! Мені шкода, це результат того… Як ти міг так вчинити! А цього не сталося б, якби… Я жалкую, що так сталось, але…)
5. Наказування (Буду вдячна, якщо ти вчиниш так, як я сказала. Роби так, як безпечно. Постарайся зробити якнайшвидше. Буде добре, якщо ти зробиш це швидко! Не барися!)
6. Крик (Це обурливо!)
