«…Дітям необхідно не тільки порядок
і правила поведінки, вони
ХОЧУТЬ і ЧЕКАЮТЬ їх!»
(це робить їх життя розуміючим і передбачуваним, створює почуття безпеки)
Тоді чому ж і вони постійно прагнуть їх порушувати? Насправді ж діти бунтують не проти самих правил, а проти способів їх «впровадження» (навіть це слово вже вказує на силові методи).
Є декілька правил, які допомагають налагодити і підтримати в сім’ї безконфліктну дисципліну.
ПРАВИЛО 1.
Правила (обмеження, вимоги, заборони) обов’язково повинні бути у житті кожної дитини.
ПРАВИЛО 2.
Правил (обмеження, вимоги, заборони) не повинно бути дуже багато, і вони повинні бути гнучкі.
ПРАВИЛО 3.
Батьківські вимоги не повинні вступати в явні протиріччя з важливими потребами дитини.
Наприклад: грати в м’яч можна, але у визначеному місці; досліджувати калюжі можна, але в гумових чоботях.
ПРАВИЛО 4.
Правила (обмеження, вимоги, заборони) повинні бути узгодженні дорослими між собою.
ПРАВИЛО 5.
Тон, яким повідомляється вимога, заборона, повинні бути скоріше дружнім, розсудливим, ніж наказовим.
На питання: «…Чому не можна?» не варто відповідати: «Тому, що я так сказав», «Не можна і все». Потрібно коротко пояснити: «Уже пізно», «Це небезпечно». Пояснення повинно бути коротким і повторюватися один раз…
ПРАВИЛО 6.
Покарання повинно застосовуватися на любові, а не на емоціях.
Майте в запасі великі і малі свята, сімейні справи, які будуть створювати зону радості. Зробіть їх регулярними, щоб дитина на них чекала.
Відміняйте їх тільки тоді, коли дитина провинилася.
Радимо Вам знайти золоту середину між потуранням і авторитетним стилем, для цього використовуйте образ чотирьох кольорових зон поведінки дітей (ідея американського психолога) але ми її видозмінили і доповнили по своєму.
ЗОНА РАДОСТІ – ЦЕ «ЗОЛОТИЙ ФОНД» ВАШОГО ЖИТТЯ З ДИТИНОЮ…
-Фізичні покарання використовуйте тільки в крайніх випадках, у випадках навмисного злісного непослуху.
-Будьте послідовні і тверді, не карайте рукою і ногою
-До числа «важких» дітей відносять не «гірших», а особливо чутливих та ранимих. Вони потребують Вашої допомоги, а не критики і покарання.
ЯК ВИЯВИТИ ПРИЧИНУ НЕСЛУХНЯНОСТІ
І ПОГАНОЇ ПОВЕДІНКИ?
Батькам слід звернути увагу на власні почуття. Переживання батьків – своєрідне дзеркало прихованих емоційних проявів дитини.
Якщо дитина бореться за увагу у батьків виникає роздратування.
Якщо йде протистояння волі батьків
то батьки відчувають гнів.
Якщо причина поганої поведінки помста
то батьки відчувають образу.
Якщо дитина переживає неблагополуччя
то батьки відчувають почуття безнадійності і відчаю.
ТО ЩО Ж РОБИТИ ДАЛІ?
Намагайтесь не реагувати звичним способом, тобто так, як чекає від Вас дитина.
Якщо дитина розчарувалася в собі – перестаньте вимагати, «зведіть до нуля» свої претензії і очікування. Не допускайте при цьому на адресу дитини ніякої критики!
Заохочуйте її, помічайте найменший успіх, успіх окремої дитини.
Не чекайте на швидкі результати. Шлях буде довгим і важким.
Головне – направте свої зусилля на те, що свої негативні емоції (роздратування, гнів, образу, відчай) перевести у конструктивне русло.
Прийдеться змінити себе. Це єдиний шлях виховання «вашої» дитини.
Дитина повинна повірити в щирість Ваших намірів, витримайте і це справжнє випробування.
