Здатність сприймати інформацію за допомогою сенсорних каналів, організовувати й інтерпретувати її називають сенсорною інтеграцією. Нормальна сенсорна інтеграція дає дитині змогу правильно взаємодіяти з навколишнім світом. Якщо мозок дитини обробляє інформацію некоректно, виникають різні порушення.
Сенсорна інтеграція – це несвідомий процес у головному мозку людини, який організовує і фільтрує сенсорну інформацію (отриману від органів чуття), і дозволяє усвідомлено і адаптивно реагувати на цю інформацію. Це природній процес організації сенсорних сигналів, завдяки якому мозок забезпечує ефективні реакції тіла і формує емоції та поведінку. Метою цього процесу є планування і виконання відповідних дій у відповідь на сенсорний подразник, зовнішній або внутрішній. Дисфункція сенсорної інтеграції – це стан, при якому сигнали, що надходять від різних органів чуттів, не переводяться у відповідну реакцію на певний сенсорний подразник, не організовуються в адекватну поведінкову реакцію.
Успішна інтеграція сенсорної інформації формує базу для соціальної поведінки і оволодіння навчальними навичками. Процес сенсорної інтеграції активно розвивається з пренатального періоду до кінця дошкільного віку.
З певних причин відбувається порушення обробки сенсорної інформації. Такими причинами можуть бути: особливості морфологічної будови і функціонування мозкових структур. У такому випадку людині важко визначати, яка сенсорна інформація важлива, а яка ні, складно адаптивно відповідати ситуації. Порушення сенсорної інтеграції – це стан, при якому у мозку наявні труднощі з отриманням і реагуванням на інформацію, що надходить через органи чуття. Порушення обробки сенсорної інформації може проявлятися у вигляді гіпочутливості або гіперчутливості до певних стимулів.
Якщо малюк народжується здоровим, зростає в умовах насиченого сенсорного середовища – його часто беруть на руки, розмовляють, пропонують помацати і потягнути в рота різні на дотик предмети, допомагають рухатися – то, як правило, проблем у розвитку моторних навичок, мови і поведінки не виникає.
Якщо ж під час внутрішньоутробного розвитку, під час пологів сталося пошкодження стовбура мозку, мозочка, нервових шляхів, наприклад, при гіпоксії плода, або ж дитина виховується в умовах сенсорної недостатності, розвивається дисфункція обробки сенсорної інформації. Те, як ми сприймаємо і обробляємо вхідну інформацію: що бачимо, чуємо, нюхати, як відчуваємо голод, висоту, вміємо зберігати баланс – впливає не тільки на самопочуття. Це формує образ дій, мислення, тип спілкування, впливає навіть на оволодіння побутовими навичками. Складно їсти суп, коли рука не дуже вправно підносить ложку до рота, смакові рецептори спотворюють інформацію про їжу, нюх повідомляє, що запах супу занадто різкий, тактильні рецептори не дуже допомагають ковтати, а інтроцептивні – взагалі «стверджують», що дитина зовсім не голодна.
Хіба легко концентрувати увагу на словах дорослого, якщо птахи за вікном щебечуть, здається, прямо у вухо, одяг дратує, або хочеться сховатися під стіл від світла люмінесцентних ламп? Дорослі люди, які усвідомлюють свої смаки, можуть коригувати ситуацію. Але у дітей все моментально позначається на поведінці. Однак ні для одного дорослого не секрет, що діти можуть також і не хотіти їсти конкретно цей суп, а шерстяний светр не любити, тому що він не рожевий. Як же відрізнити порушення від банальних примх і капризів?
Порушення обробки слухової інформації:
- діти бояться гучних звуків, не переносять деяких видів музики (або музику взагалі), тембри голосу, часто закривають вуха руками або голову подушкою або навпаки, часто не чують, коли до них звертаються, не люблять галасливого оточення, вулиці, виглядають розгубленими і наляканими в таких місцях.
Порушення зорової системи:
- дитина не любить ходити по сходах, переступати перешкоди, дивитися в очі, їй більше подобається напівтемрява або темрява, вередує при яскравому світлі, напружується, розглядаючи оточуючих і предмети.
Порушення тактильного сприйняття:
- діти не люблять грати з пластиліном, піском, фарбами, бояться забруднитися клеєм або брудом, уникають дотиків до себе, самі не люблять торкатися до багатьох предметів, різко реагують на деякі тканини з одягу, постільної білизни, певні конструкції одягу, наприклад, водолазки, светри з «горлом», скаржаться на ярлички, що стирчать всередині футболок, нитки вишивки, не терплять ходіння босоніж. Також відзначається зниження больової і температурної чутливості.
Моторні, вестибулярні дисфункції:
- при таких типах порушень дитина може відрізнятися незграбністю рухів, уникати спортивних майданчиків, гірок, ігор з м’ячем, не освоює катання на велосипеді чи не лазить по поперечинах, погано стрибає, небезпечно ризикує в рухливих іграх, має суттєвi порушення рiвноваги так як постійно відчуває нестійкість.
Проблеми обробки однієї сенсорної інформації часто пов’язані з іншими системами, так, наприклад, діти, у яких спостерігаються проблеми з роботою вестибулярної системи, гірше обробляють пропріоцептивну і тактильну інформацію. Дитина з порушеннями сенсорної інтеграції може здаватися незграбною, занадто метушливою, мати труднощі з координацією руху. Таким дітям складно спілкуватися, брати участь в розмові або грати. Комусь шорох олівця по паперу може завдати значного дискомфорту, змусити кричати або закривати вуха. Інший може уникати дотику, або носити одяг тільки певних кольорів, або з певних матеріалів і т.д.
Хтось не їсть червоне (борщ, буряк, помідори), а хтось їсть тільки хрустке – чіпси, сухарі, печиво. Хтось надмірно чутливий, а хтось, навпаки, не звертає уваги ні на що навколо. Такі діти можуть не реагувати на сильну спеку, холод або навіть біль. Більшість дітей з розладами сенсорної інтеграції страждають дефіцитом уваги через складність зосередження. Вони стають тривожними у міру дорослішання. Ці діти часто погано переносять зміни у середовищі – нові місця, нові правила, більше прагнуть до стабільності, чітких рамок і структурованості. З цих причин вони можуть часто влаштовувати істерики або зриви, якщо щось раптом пішло «не по плану».
Що ж можна зробити вдома для розвитку сенсорної інтеграції дитини?
- Слух
Відтворювати різноманітні звуки. Наприклад, звуки музичних інструментів, тварин і птахів, звуки вітру, моря. - Зір
Розглядування книжок, карток,предметів.Якщо дитина ще мала або має проблеми із зором, то можна застосовувати чорно-білі картки для стимуляції зорового нерву. - Смак
Пропонуйте їжу різноманітних смаків (кислий,солоний, гіркий, солодкий) та різної консистенції (тверда, хрустка, сипуча, тягнуча,рідка їжа, пюре). - Нюх
Це можуть бути як і самі предмети, так і зроблений мішечок з вираженими ароматами ( кава, какао, ванілін, хвоя, пелюстки троянди).Також можна застосовувати аромолампи з ефірними маслами. - Рух і вестибулярна стимуляція
Замість того, щоб встановлювати дорогі гойдалки, можна пошукати інші предмети, які можуть забезпечити вестибулярну стимуляцію (розгойдування) для дитини. Це можуть бути: недороге крісло-качалка; гімнастичний м’яч, на якому дитина зможе підстрибувати; міні-батут для приміщення, самокат, скейт, ролики,вестибулярні рухи (або пропріоцептивна стимуляція) може підбадьорити малюка або, навпаки, заспокоїти.
- Освітлення
Вам не потрібно дороге обладнання для освітлення сенсорних кімнат. Щоб додати в сенсорний куточок приємне і розслабляюче світло для дитини, можна використовувати: новорічні гірлянди, нічник або нічник з проектором, свічки на батарейках, світильник з оптоволокном, палички що світяться. Освітлення грає величезне значення. Воно впливає на нас непомітним чином, але воно змінює те, як ми себе почуваємо. Наприклад, яскраве флуоресцентне освітлення зі стелі викликає відчуття дискомфорту. М’яке і приглушене освітлення розслабляє. Так що не забудьте використовувати освітлення для створення розслаблюючої атмосфери і комфорту.
- «Важка» робота.
Ці види діяльності необхідні для дітей, які відчувають труднощі в регулюванні рівня свого збудження. Такі діти часто ламають речі, стрибають, бігають і, здається, просто не можуть сидіти на місці.Такій дитині корисно відчувати себе «стисненим» (в важкому жилеті, з обважувачами на руках і ногах), коли на їх тіло робиться значний тиск.Бюджетний варіант для “глибокого тиску” – надувний дитячий басейн, який можна заповнити ковдрами, подушками і різними м’якими іграшками. Дитина може під все це «закопуватися»! Інший варіант – закатати дитини в ковдру (як млинець) або покласти на неї кілька ковдр.⠀
- Ігри з тунелями і наметами
Використовуйте тунелі для розвитку великої моторики.Навіть просто повзаючи через тунель, дитина розвиває координацію.Розширите тактильний досвід дитини, розміщуючи в тунелі різні предмети або поміщаючи в нього килимове покриття.Можна трохи потрясти тунель (даний землетрус!), коли малюк всередині, щоб поліпшити його вестибулярні реакції.Намет можна використовувати як затишне місце для відпочинку дитини, перевантаженого сенсорними стимулами (розкладіть м’які подушки, ковдри, поставте нічник).
- Тактильна стіна
Ви можете створити свою власну стіну або дошку з різними текстурами для тактильної стимуляції. Для цього можна використовувати самі звичайні, повсякденні предмети. Можна використати старі CD-диски (гладкою, дзеркальною стороною догори), що додає цікаву візуальну стимуляцію. На тактильні стіни можна приклеїти клаптики фетру, штучного хутра і різних тканин, невеликі іграшки, мішуру, різні типи паперу та картону, квасоля і різні крупи, ватяні кульки, пір’ячко, невеликі предмети посуду і так далі. Головне, щоб у дитини була можливість обмацувати найрізноманітніші предмети.
- Ігри з пластиліном, глиною, тістом, піною для гоління і т. д.
Дітям дуже подобається грати з різними пластичними масами, що дуже корисно для малюків з тактильними проблемами. Можна зробити тісто для ліплення самим.
Для того, щоб допомогти дитині впоратися з сенсорними порушеннями, необхідний індивідуальний підхід, тому що досвід кожної дитини відрізняється від іншої. Проте, ось ці деякі загальні стратегії і сенсорні заняття, які, як правило, допомагають дитині заспокоїтися.
⠀Ось такі незвичайні ігри допомагають розвивати сенсорні відчуття дитини і накопичувати уявлення про навколишній світ, забезпечують розвиток моторних, мовних, комунікативних, пізнавальних, сенсорних умінь і позитивно впливають на розвиток дитини в цілому..⠀
