Готуємося в першокласники.

Поради батькам

Готовність дитини до школи не є прос¬тим показником, тоб¬то таким, коли можна сказати — вона є або її немає. Готовність до школи вбирає в себе усі ті ре-зультати, до яких ви прагнули рік за роком усі 6—7 років, і день у день, виховуючи сина чи доню, створю¬вали умови для їх всебічного розвитку.
 Дитина — не пога¬на і не хороша, вона така, якою є. І ще. Не можна порівнювати дітей з іншими дітьми. Слід порівнювати дитину з нею ж, але днем, місяцем, роком раніше. Як вона змінилась, чого досягла?
 Спеціально потренуйтеся з дитиною у складанні речей до ранця. Це може бути вашим щоденним заняттям протягом тижня — перед вечірньою казкою. Щоб уникнути одноманітності, заняття може проводитися як гра «Збери до школи ра¬нець».
 Уникайте надмірних вимог. Не вимагайте від дитини все і відразу. Ваші вимоги мають відповідати рівню розвитку її навичок і пізнавальних здібностей.
 Не думайте за дитину. Не думайте і не вирішуйте за неї, інакше вона дуже швидко зрозуміє, що їй не варто займатися батьки все одно допоможуть усе вирішити.
 Не пропускайте труднощі, які можуть вплинути на оволодіння навчальними навичками.
 Право на помилку. Важливо, щоб дитина не боялася помилятися. Не сваріть за помилку, інакше вона буде боятися помилятися, повірить у те, що нічого не може.
 Підтримайте в дитині її прагнення стати школярем. Не лякайте дитину школою.
 Важливо створити в дитини позитивне ставлення до школи і вчителів,не прикрашаючи, не залякуючи її, а показуючи важливість саме процесу навчання.
 Найголовніше – це те, щоб дитині сподобалося вчитися! Треба заохочувати за старання, підтримувати у складних ситуаціях. Дуже важливо зберегти здоровʼя.